Олена Петрівна Блаватська

hpb-home

Олена Петрівна Блаватська — наша співвітчизниця, чиє ім’я відоме в усіх куточках земної кулі. Вона була дослідницею древніх вчень, философкою, письменницею, публіцисткою, засновницею Теософського Товариства, мандрівницею. Сьогодні настав той час, коли ім’я Олени Блаватської повертається на Батьківщину.

Олена Блаватська народилася в Катеринославі в 1831 році 31 липня за старим стилем (12 серпня за новим стилем) в садибі бабусі і дідуся Олени Павлівни та Андрія Михайловича Фадєєвих. Її батьками були полковник Петро Олексійович Ган і письменниця Олена Андріївна Ган, уроджена Фадєєва.

Дитинство

Старовинний парний жіночий портрет. На ньому зображені письменниця Олена Андріївна Ган та її старша дочка Олена Петрівна Ган (в заміжжі Блаватська) в віці приблизно 13-15 років. Портрет створений невідомим автором в 1840-х роках. Зберігався у родичів по батьківській лінії. Був переданий музею професором, доктором біологічних наук, головним науковим співробітником  Відділу лісу Інституту біології Академії наук Киргизії Петром Олексійовичем Ганом (1916-1993) — внучатим племінником батька О. П. Блаватскої.

 

Рідна молодша сестра О. П. Блаватської В. П. Желіховська в дорослому житті стала дитячою письменницею. Її книга «Як я була маленькою» автобіографічна. На ілюстраціях з цієї книги сцени з дитинства Олени Блаватської.

Молодість

Олені не було ще й вісімнадцяти років (1849р.), коли вона вийшла заміж за немолодого вже Никифора Васильовича Блаватського, призначеного незадовго до весілля віце-губернатором Єревану; вчинок цей насправді був продиктований бажанням здобути повну незалежність. Вона ніколи не сприймала своє заміжжя всерйоз, цей шлюб так і залишився фіктивним. Через кілька місяців вона біжить з дому і подорожує по Туреччині, Єгипту та Греції.

 

У 1858 р. вона їде до Європи, відвідує Францію і Німеччину, потім повертається на батьківщину, деякий час гостює у сестри в Пскові. З 1860 по 1863 рр. вона подорожує по Кавказу.

Америка

В 1873 році О. П. Блаватська відправляється до Нью-Йорка; 7 липня вона сходить на американський берег. Приблизно до цього ж часу відноситься початок її громадської діяльності.

В 1875 році разом з Хенрі Олькоттом та Уилльямом Джаджем О. П. Блаватська заснувала організацію, яку назвали Теософським товариством. Засновники проголосили цілі Товариства:

У вересні 1877 в нью-йоркському видавництві вийшла у світ перша монументальна праця О. П. Блаватської «Викрита Ізіда», і перший тираж в тисячу примірників був розпроданий протягом двох тижнів.

Америка, Індія, Цейлон

У 1878 році О. П. Блаватська і Г. Олькотт відбувають в Бомбей, в Індію, де влаштовують штаб-квартиру Товариства. В наступні п’ять років вони об’їздили багато індійських міст і селищ. Цей час пройшов в енергійній пропаганді теософії всередині Індії.

У травні 1880 року засновники Теософського товариства їдуть на Цейлон, де полковник Олькотт починає роботу по відродженню буддизму в цій країні.

У травні 1882 року в Адьярі, поблизу Мадраса, був куплений маєток, куди переїжджає штаб-квартира Товариства. Адьяр незабаром стає центром всесвітньої діяльності Теософського товариства.

Європа

У 1884 році. О. П. Блаватська, стан здоров’я якої в цей час різко погіршився, їде до Європи. Спочатку вона поселяється в Німеччині, а навесні 1887 року на запрошення англійських теософів переїжджає до Лондона.

У 1888 році виходить найвідоміша книга О. П. Блаватської «Таємна Доктрина». Це головна праця її життя, яка являє собою синтез науки, релігії та філософії.
О. П. Блаватську називали «Сфінксом ХІХ століття», та вона й сама говорила:

Я – психологічна задача, ребус і енігма для майбутніх поколінь – сфінкс!

Писарєва Е.Ф. О.П. Блаватська. Біографічний нарис. Женева, 1937.

Заключний акорд

Картину «Вісник» М. К. Реріх присвятив О. П. Блаватській. Існують три варіанти цієї картини написані в різні роки. Один з них М. К. Реріх в 1925 році подарував в Штаб-квартиру міжнародного Теософського товариства в Адьярі (Індія):

У цьому будинку Світла дозвольте мені вручити картину, присвячену Олені Петрівні Блаватській . Нехай покладе вона початок майбутнього музею Блаватської, девізом якого буде: «Краса - вбрання Істини»

Реріховський вісник. 1989. липень -груд. Л., Ізвара, 1991. С.52 - 54.

Ймовірно, остання прижиттєва фотографія

О. П. Блаватської 1890-1891.

У травні 1891 року Олена Петрівна померла в своєму робочому кріслі, як справжній воїн Духа, яким вона була все життя. День її заспокоєння вшановується в усьому світі під назвою «Дня Білого Лотоса».

Запрошуємо до Музейного центру О.П. Блаватської та її родини. Вул. кн. Ярослава Мудрого, 11. Екскурсії проводяться Пн., Чт., Сб. з 10:00 до 16:00 за попереднім записом. т. +380672110031